| цьомкі всєм, хто в чатє))) |
[Dec. 29th, 2009|02:14 am] |
| [ | Current Mood |
| |  amused | ] |
Одна казка відклалась - інша підкралась)
як добре мати друзів, які не кинуть у важку хвилину. навіть на прекрасному вокзалі Цюріха було б вечело, але знайшлись люди, які зробили цю ніч максимально комфортною.
я таки доїхала до Марка. правда ще не до свого. тепер я валяюсь в затишному мезаніні з видом на Цюріхське озеро, їм мандаринки.
позаду посиденькі з режисерською родиною і вино на кухні.
попереду комфортна ніч у теплому ліжечку і оупен тікет в мою особисту казку.
Блін, дякую цим чехам лентяюгам, які за день кожен з літаків запізнили на 15 хв, в результаті перетворивши аеропорт на хаос. завдяки цьому я побачила прекрасні цюріхські посиденьки. красиве місто, хороші люди...
щастя воно дуже просте. треба щоб все пішло навпаки і тоді починаються неймовірні пригоди.
пс. щось я розписалась, але ж треба з кимось поділитись) |
|
|
| (no subject) |
[Dec. 28th, 2009|07:23 pm] |
| [ | Current Mood |
| |  rushed | ] |
Ну от!
Казка відкладається. Наразі лінтяюгі чехи запізнилися більше ніж на годину і літак до казки полетів без мене)))
Чекаю наступного. Але він прибуває за 37 хв до відправлення останнього поїзда в казку.
ага. і я знову навряд чи встигаю.
хостели в Цюріху забиті.
Друзі з Цюріху - не в Цюріху.
пригоди попелюшки, бліна)
|
|
|
| "Свято наближаєть, свято наближається" |
[Dec. 28th, 2009|10:52 am] |
| [ | Current Mood |
| |  довольна як слон | ] |
Перший раз маю настрий писати підсумки/думки перед новим роком.
Бо рік був божевільний/закоханий/робочий/подорожуючий. Вартий того, щоб повторитися і не раз!!!
але напишу все вже не сьогодні. сьогодні як завжди нема часу.
я їду до справжньої новорічної казки!
Ну а таким буде новий рік))))
 |
|
|
| (no subject) |
[Dec. 18th, 2009|10:20 am] |
|
27 (ще ж ніби не час приховувати вік? чи пора починати???) |
|
|
| (no subject) |
[Dec. 6th, 2009|10:04 pm] |
Час понити.
Лежу намазана всякімі мазюлькамі на колючому ковріку. кожен рух, чіх, сміх, згинання руки жостко віддається в спині...
а ще вчора я так кувиркалась....
ну от. влаштувалась і зрозуміла, що сумка з нотатками в іншій кімнаті. можна подзвонити батькам на кухню і попросити принести.
ну і з останнього. раджу всім в обов'язковому порядку подивитися кіно Бойовий гіпноз проти кіз! |
|
|
| це все від відсутності снігу( |
[Nov. 27th, 2009|02:49 am] |
останнім часом я забагато думаю. а думати мені шкідливо навіть просто багато.
бо висновкі не роблю, а каши наварюю.
а люди навколо - вони просто дуріють від цього.
от знову не сплю. дивлюсь фото. чужі. і думаю, чого ж не займаюсь своїми?
а ще читаю рецепти. вся френдстрічка помєшалась!
я ж з радістю споживаю.
тепер просто захлинаюся і готова йти їсти. для організму поступово настає ранок. значить - треба спати таки.
а наступного тижня - ногі в руки. паспорт - в посольство. останні гроі - на квиток.
тоді і спати буде легше. |
|
|
| Антошка в гостях*) |
[Nov. 19th, 2009|11:00 am] |
| [ | Current Mood |
| |  bitchy | ] |
Останній день мій настрій піднімало це фото!
Називається, як люди тріщать по швам від задоволення від Берліну)
Хтось перший, хтось не перший, а хтось за компанію.
Ну от просто "Я ЗАРАЗ ЛУСНУ" (с)
 |
|
|
| банальщіна |
[Nov. 7th, 2009|12:03 am] |
| [ | Current Mood |
| |  devious | ] |
Стосунки це божевільне чортове колесо.
Коли вже вириваєшся з однієї петлі, миттєво попадаєш в іншу. (чи це вже американські гірки?..)
коли все ніби владналося, заспокоїлось. все на своїх місцях...
мізки закипають, дах зриває і люди починають біситися без причини.
я обожнюю зиму. але цього разу вона принесе мені найважчі випробування...
|
|
|
| зазвичай, я не пам'ятаю сни |
[Nov. 4th, 2009|09:59 am] |
| [ | Current Mood |
| | pleased | ] |
одна хороша людина, якої давно немає поруч. він прийшов і сказав. я був. просто вони сказали, що краще вам знати, що мене нема, поки мені не стане краще. він посміхався спокійний як ніколи. в нього були чорні штані і тельняшка. а я дивилася на нього без жодного остраху, хоча ще місяць тому клала квіти на його могилу. було тепло, сідало сонце. ми сиділи за великим столом в селі під ворохом золотого листя. потім їздили тихими луками й лісами. дивилися і посміхался. я хотіла подзвонити всім і сказати "ви уявляєте?", але боялась, що всі перелякаються.
а потім я відкрила очі.
а зараз, коли дописала, то зрозуміла що десь от сьогодні-завтра 5 років як його нема. |
|
|
| пост-робоче |
[Nov. 3rd, 2009|12:52 pm] |
| [ | Current Mood |
| |  sleepy | ] |
Мій організм раптово усвідомив, що він робив останні 2 тижні.
а саме - не спав, нервував, пив, працював і отримував передози емоцій. загалом, тьху тьху, позитивних.
тепер він готовий відключитися коли завгодно і де завгодно.
бос пропонує відпочити, а нові проекти не сплять.
трохи для підтримки власного его. серед нових знайомств і телефонів:
- Тоні Гатліф
- Кері Такагава
- Володимир Перісіч
- безліч продюсерів широко відомих у вузьких колах
- десяток неймовірних і веселих режисерів
- ну і там вечірки з Ван Дамом, Куриленко, Брильською, Деньов та Куценко (це вже не так цікаво, а справді лише для галочки)
а загалом - СНІГ!!!! це ж диииииво)))
|
|
|
| (no subject) |
[Nov. 2nd, 2009|05:22 pm] |
| [ | Current Mood |
| | tired | ] |
| [ | Current Music |
| | Nouvelle Vague - Master & Servant | ] |
Вчора була чарівна погода. через епідемію людй було ще менше, тому сонця і золота - безліч.
Ну і ще вчора був початок кінця.
мені терміново потрібен новий яестиваль, щоб попуститися від попереднього. занадто він був вже обтяжений подіями та враженнями.
зараз трохи сумно. знову бачу цю кількість самотнього часу.
в мене якась валшебная здатність знаходити чарівних та унікальних хлопців!
хороших. по справжньому.
добрих, чуйних, красивих, милих, веселих, талановитих, надійних, відвертих і просто неповторних.
почуваю себе справжнім Гренуєм, що колекціонує унікальні "коштовності"
от і за цей тиждень знайшла ще кількох.
ну, і звичайно, всю цю піраміду очолює тільки одна найрідніша людина)) мій чарівний маньяк)
|
|
|
| ще нічних писань |
[Oct. 23rd, 2009|01:06 am] |
повторюю мантру в періоди нервових загострень:
"я нічого нікому не винна. я й так роблю просто величезну послугу. мають бути вдячні вже за те, що є"
(власне кажучи, це так і є)
ну от. ще кілька повторів і можна засинати) |
|
|
| (no subject) |
[Oct. 22nd, 2009|01:13 am] |
А ви лунатік?
Я зовсім не сова. і так само не айворонок. іноді можу сидіти всб ніч, іноді (зазвичай коли не треба) виробась на пів слові.
Якось взяла собі за звичку дивитися в вечері якесь кіно. так, не вибираючи, просто клацаючи канали. Так от. закінчилось все тим, що я лежачи в подушках прокинулась з двома пультами в руках (ага, без цього прогресу ніяк). переді мною у вікні було прекрасне зимове світанкове небо. незакритий балкон і морозне повітря не давало вповні відчути всі прєлєсті нічних сновидінь... я виключила телевізор, що давно видавав дивні звуки і нарешті повноцінно заснула.
я сподівалася, що вже минули часи, коли мій мозок починав працювати в автонмному режимі. аж ні.
вчора я намагалася дочитати дуже (дуже дуже дуже) цікаву статтю і відірвало від неї лише питання мами (точніше її переляканої голови з-за дверей) "Люба! що трапилось???" (таким надірваним моторошним шепотом).
я просто так і вирубилась, з руками на клавіатурі і увімкнутим компом. напівсидячи.
а ще я пізнаю безліч іноземних мов уві сні. наприклад цього літа я сперечалася на серйозні теми чистою німецькою. мене можуть затюкати, ніби я й справді її знаю. знаю але не так. то було без акценту, з прекрасною вимовою. свідки нейтів спікерс можуть підтвердити.
(пишу це все і сподіваюсь, що таки допишу)
сьогодні я буду говорити ще швецькою, французькою та на ідіші. можливо, як бонус на швейцарському (як він там називається).
В цілому - добраніч. треба ще зібрати врожай
upd: всі тут питають я чи не я. я. але це ж не по суті))
( сплюха ) 
|
|
|
| робочі ночі |
[Oct. 19th, 2009|12:39 am] |
Коже день я засинаю пізно. Дуже пізно.
Не через те, що не хочу спати, а через те, що НЕ ХОЧУ. Бо не хочу завтрашнього дня. хочу одразу післяпісля після завтрашнього. так щоб прокинутися, а все вже пройшло, як сон. і проблеми вже всі вирішені.
кожен ранок в мене "не мудренее". прокидаюся я важко і похмуро і всі проблеми здаються ще більш нереальними.
трохи боротьби з собою і я все розрулюю мені на все начхати. жива залишусь і на тому спасибі.
після обіду наступає глобальна апатія. і вечір я проводжу майже задоволено.
але потім підкрадається ніч і мені знову НЕ хочеться спати. бо знаю, що прокидатися, і знову не виспавшись, і знову розрулювати. ви б сказали, що спи вже, а не пиши. а я НЕ хочу. хочу, але страшно. це ж одразу ранок і все тут. ні, краще я буду читати і слухати музику. ще кілька годин. адже за ранко все-одно таки прийде омріяний пофігізм.
і от так читаючи я прочитала дрібненькими літерами в примітках, що подарунок президенту вручаю я. ну або мій клон і одночасно однофамілєц, бліна. яким боком - не знаю. шо за ..? я ж мріяла не вилазити зі своїх драних джинсів.ще один головний біль як гасати без сну і мати пристойний вигляд перед гарантом і не тільки.
і, чорт забирай, я забула назву моїх рятівних заспокійливих пігулок!
від яких хочеться не спати, а сміятись. |
|
|
| (no subject) |
[Oct. 17th, 2009|11:19 pm] |
Весь цей ярмарок марнославства і вся ця метушня мене неймовірно виснажує. І в даній ситуації я кажу вже не про Тиждень Моди, а про фестиваль Молодість. Нажаль ярмарка там більше за будь-що інше.
Тому я намагаюся ставитися до всього, як до тимчасового явища і істерично хіхікаю.
А взагалі, для справжнього щастя потрібно так мало. І водночас дуже багато.
Минулі два тижні я була щасливою. Одного разу це помітила Аліна.
( от що з цього вийшло )
|
|
|
| (no subject) |
[Oct. 12th, 2009|10:39 pm] |
Приїхали батьки,
І в мене такі ж відчуття як у дитинстві. Але вони ніяк не пов'язані з батьками.
На нашому проспекті, а точніше на трьох "нашій вулиці" гуляють люди. Родинами, парами, компаніями.
Мені нагадує літній радянський променад з бідончиками до бочки КВАС.
Сьогодні вимоги в публіки поскромніше, а тара посолідніша. Замість жовтої бочки всі стікаються до цистерни ПИТНА ВОДА.
Ідилічний вечір. А з 8 ранку нема води. ніякої. І завтра не буде.
Так шо мінімальні важкоатлетичні справи мені забезпечено.
треба завтра вибратись в офіс. там є душ. навіть ванна) |
|
|
| (no subject) |
[Oct. 12th, 2009|01:24 pm] |
| [ | Current Mood |
| |  dirty | ] |
А чи не має часом в когось поблизу роботи/дому/навчання місця схожого на кінотеатр?
Такий щоб зі сходами (а-ля Київська Русь, Жовтень). І щоб його ще орендувати можна було. Тільки подешевше.
Або краще щоб там взагалі нікого не було і знімай скільки хочеш.
Активно працюючі кінотеатри не підходять.
Благодарності моєї за наводки не буде меж.
|
|
|
| па-па |
[Sep. 16th, 2009|12:26 am] |
| [ | Current Mood |
| |  sad | ] |
Дивно.
Дуже дивно.
Дивно сидіти і проводжати друзів.
Дивно не усвідомлювати наскільки ви прив'язані одне до одного.
Ще дивніше за кілька місяців буде усвідомити, наскільки вам не вистачає одне одного.
Дивно дивуватися відсутності пропозицій піти "на пиво/кіно"
Дивно бачити їх щасливими без тебе.
Дивно не відчувати потреби, а потім за деь просто знемагати ві нетерпіння побачитись.
Це буде згодом. І це теж дивно.
Я настільки рада, наскільки ж і сумна.
Коли найближчі люди щасливі це прекрасно. Але чому ж так сумно?
Все, що б не відбувалося - великий подарунок.
Прощатися, хай і на трошки, так дииивно і до кінця неусвідомлено.
Мої друзі - це все, що в мене є.
І я їх ціную. зможу пробачити майже все. хоча в цьому (тьфу тьфу) ще ніколи не було потреби
Я і моя кохана золота рибка "окунь" *)
|
|
|
| проти літа |
[Sep. 1st, 2009|01:00 pm] |
Мені набридло читати у всіх жаль та сум з приводу закінчення літа.
Ну коли ж я вже прочитаю тужливе "Уууу, останній день зими/весни/осені!!((" ??
Ну за чим ви сумуєте наприкінці літа? За спітнілими сусідами в транспорті? За нежиттю від кондиціонерів? За пилом на вулиці чи облупленим носом? За вічно брудними ногами і посіченим волоссям? За кам'яною землею і гарячим пивом?
Я ще можу зрозуміти школярів. І то, просто поспівчувати, що в них погані вчителі, бо в школі я РЕАльно чекала 1-го вересня.
А вам чого? Ви балдєєтє працювати у спеку? Ви ж все-одно більшість часу на роботі, а не 3 місці у відпустках! Навіть з цієї позиції літо програє. Восени-взимку-навесні значно більше свят і приводів відпочити!
Вопщєм, тьху на всі ці пости!
Чекаю листя, а за ним і сніііігу мммм!
літньо-осіннє-сонячне від Катко
|
|
|
| "Эти глаза напротив" |
[Aug. 31st, 2009|12:57 am] |
| [ | Current Mood |
| |  довольна | ] |
Дивилася б в ці очі годинами/днями.
Іноді не віриться, як можно бути настільки щасливою
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
lyubzja's journal